Приветствую гостей моего ЖЖ!
Меня зовут Валерия.
В своём ЖЖ я пишу обо всём, что меня окружает. Увлекаюсь вышиванием, чтением, посткроссингом, природой.
Буду рада знакомству =)

Однажды маленький рыжий котёнок заблудился в тёмном лесу. Он был далеко от дома и очень испугался. Малыш заплакал.
«Я никогда не попаду домой к маме!» - всхлипывал котёнок.
- Кто здесь плачет? – послышался вдруг звонкий голосок сверху. - Кто тебя обидел малыш?
Рыжий котёнок посмотрел вверх и увидел маленького светлячка.
- Я потерялся. - сказал малыш.
- А как тебя зовут? - спросил светлячок.
- Рыжик.
- А меня Светлячок. Не плач, Рыжик, я помогу тебе найти дорогу домой.
- Я потерял маму и братьев и боюсь, что больше их не увижу. – плакал Рыжик.
- Я знаю откуда ты. Есть одна деревенька, где живут такие же рыжие коты, как ты. Я отведу тебя туда.
Рыжик побежал по тропинке за Светлячком. Они долго пробирались через густой лес. Но Рыжику больше было не страшно- Светлячок веселил его разными смешными историями.
Через некоторое время из-за верхушек деревьев появились крыши деревеньки.
Рыжик узнал это место и очень обрадовался.
Возле одного из домиков сидела большая рыжая Мама-кошка, а из-за её спины выглядывало четверо грустных рыжих котят.
- Мама! - закричал громко Рыжик!
- Малыш! - закричала Мама-кошка и маленькие котята.
Большая Мама-кошка обняла пропавшего Рыжика, а братья стали его расспрашивать, где он был и как нашёл дорогу домой.
- Это всё мистер Светлячок! Он пожалел меня когда я плакал и привёл домой к вам!
Большая Мама-кошка с благодарностью посмотрела на Светлячка, который летал над их домом.
- Как мне вас отблагодарить за то, что вы нашли моего Рыжика? - спросила она.
- Вы, кошки, иногда выходите по ночам и охотитесь на нас, светляков ради забавы. Нам это не нравится и поэтому мы вас боимся.
- Вы очень добрый Светлячок. Мы больше не будем вас ловить. - ответила Мама-кошка.
С тех пор светлячки и большая кошачья семья стали самыми верными друзьями и не раз выручали друг друга в беде.

01.10.2016 г.

Кеннет Грем "Вітер у вербах"



Це весела і повчальна казкова повість шотландського письменника Кеннета Грема знайомить читача з чудовими пригодами Крота, Ондатра, Видри, Борсука і Жабса. Книга розповідає про щиру дружбу, знайомить з мешканцями лісу, вчить любові до природи. Цікаво, що «Вітер у вербах», у першому українському перекладі називався - «Вітер у верболозі» і спочатку цю цікаву повість навіть не хотіли друкувати. А зараз пригодами цих лісових мешканців захоплюються не тільки діти, а й дорослі по всьому світі!

Едіт Несбіт "Діти залізниці"



З цією відомою англійською письменницею я вже знайома по її казці "Книга Драконів"
Перше враження було гарним, тож я з усім захопленням поринула в читання книжки Едіт Несбіт "Діти залізниці". Юні герої цієї книжки навчаються в школі та мріють про пригоди. Загадкові обставини змусили їхню сім’ю переселитися із садиби у передмісті Лондона до сільського будинку поблизу залізниці. Розпочалося нове життя, сповнене несподіваних пригод і таємниць. Кмітливість, винахідливість, налаштованість на добрі справи допомагають дітям запобігти аварії поїзда, погасити пожежу, врятувати пораненого хлопчика, стати надійними помічниками дорослим і знайти серед них багато справжніх друзів.

Саша Чорний «Щоденник Фокса Міккі»



Це одна з кращих кумедних дитячих книг російського поета, прозаїка і журналіста Саші Чорного. В ній розповідається про світ дітей та дорослих, побачений очима песика-фокстер'єра — непосидючого, лукавого, наділеного почуттям гумору і, на додачу, що вміє читати, писати і навіть складати вірші. Книжка маленька і я навіть трішки засумувала, коли дочитала її до кінця - так вона мене захопила і підняла настрій! =)

( Читати далі...Collapse )

“Біле Ікло” — пригодницька повість відомого американського письменника Джека Лондона, яка належить до північного циклу творів автора. Це розповідь про вовка на прізвисько Біле Ікло, у жилах якого тече кров собаки. Ця обставина робить його життя немислимим поза людським суспільством. Незважаючи на жорстокість, підступність і зраду людини, Біле Ікло завжди залишається вірним їй.Також у цьому гостросюжетному творі розповідається про виживання людини у суворих умовах Півночі. Описано дружбу і безкорисливість, підступність і зраду, мужність і відвагу, величезну силу волі й любов до життя. Автор намагається проникнути у внутрішній світ тварин, збагнути мотивацію їхніх вчинків і ставлення до людей. Закони природи жорстокі, але справедливі, і людина, яка їх порушує, може навіть поплатитися за це життям. Внутрішній світ тварини, мотивація її вчинків відтворені письменником настільки зворушливо, що оповідь розчулює до сліз.

Нас сегодня замело снежком.)))

Уже конец ноября, а значит пора засматриваться на новогодние украшения!
Вот последние полторы недели у меня было сильное желание прокатиться в Херсон в Эпицентр, так как по инстаграмам херсонцев, там уже началась новогодняя ярмарка. И вчера я это желание таки осуществила.
Да, много красоты, но в этом году как-то декорации в Эпицентре поскромнее.
Но посмотреть всё же есть на что:









( Смотреть на красоту дальше...Collapse )

Одного старца спросили:
-Отче, а что такое грусть?
-Быть грустным - это значит всё время думать о самом себе, - ответил он кратко.